прикортіти

прикорті́ти

дієслово доконаного виду

безос., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикортіти — -тить, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикортіти — ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. прикортіти — ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Ле, Міжгір’я, 1953, 40). Словник української мови в 11 томах