прикортіти

прикорті́ти

ить, док., кому, безос., розм.

Дуже захотітися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикортіти — прикорті́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикортіти — ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. прикортіти — ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Ле, Міжгір’я, 1953, 40). Словник української мови в 11 томах