прикус

при́кус

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикус — -у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикус — ПРИ́КУС, у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Сильна мопсовидність, неправильний прикус і викривлення щелепів є значною вадою для свиней (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. прикус — Взаємне розташування зубних дуг верхньої і нижньої щелеп; зубні коронки обидвох дуг розміщені таким чином, що кожний зуб однієї щелепи змикається з двома зубами ін.; вади п.: передній п., задній п., відкритий п. Універсальний словник-енциклопедія
  4. прикус — ПРИ́КУС (положення зубів при зімкнутих щелепах), ОКЛЮ́ЗІЯ спец. Словник синонімів української мови
  5. прикус — ПРИ́КУС, у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Сильна мопсовидність, неправильний прикус і викривлення щелепів є значною вадою для свиней (Свинар., 1956, 14). Словник української мови в 11 томах