прикус

Значення в інших словниках

1. прикус — при́кус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. прикус — -у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикус — ПРИ́КУС, у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Сильна мопсовидність, неправильний прикус і викривлення щелепів є значною вадою для свиней (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. прикус — Взаємне розташування зубних дуг верхньої і нижньої щелеп; зубні коронки обидвох дуг розміщені таким чином, що кожний зуб однієї щелепи змикається з двома зубами ін.; вади п.: передній п., задній п., відкритий п. Універсальний словник-енциклопедія
5. прикус — ПРИ́КУС, у, ч. Положення зубів при зімкнутих щелепах. Сильна мопсовидність, неправильний прикус і викривлення щелепів є значною вадою для свиней (Свинар., 1956, 14). Словник української мови в 11 томах