примовчати

примо́вчати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примовчати — див. примовчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. примовчати — ПРИМО́ВЧАТИ див. примо́вчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. примовчати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. примовчати — ПРИМОВЧА́ТИ див. примо́вчувати. Словник української мови в 11 томах
  5. примовчати — Примо́вчати, -чу, -чиш гл. Смолчать. Словник української мови Грінченка