принукати
принука́ти
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- принукати — див. принукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- принукати — ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати. Словник української мови у 20 томах
- принукати — ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Словник синонімів української мови
- принукати — ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати. Словник української мови в 11 томах