принукати

принука́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принукати — див. принукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. принукати — ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. принукати — ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Словник синонімів української мови
  4. принукати — ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати. Словник української мови в 11 томах