принука

Значення в інших словниках

1. принука — (застосування до когось сили) насильство, примус. Словник синонімів Полюги
2. принука — Прину́ка. Те саме, що понука. Слабше була заступлена сьвітска інтеліґенция, хоч без прославлених москвофілів Дуди і д-ра Дудикевича з Коломиї не обійшло ся, бо ті панове для об’єдинительної роботи найлучша фірма і принука (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. принука — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що примушування. || Той, хто примушує до чогось. Дати принуку кому — примусити, спонукати кого-небудь до чогось. 2》 Те саме, що запрошення. 3》 Те саме, що обов'язок. 4》 Те саме, що поштовх 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. принука — ПРИНУ́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що приму́шування. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис); І хоч би все добро своє Віддав я бідним без принуки, Хоч би і тіло та життє Віддав на смерть... Словник української мови у 20 томах
5. принука — ОБОВ'ЯЗОК (те, що треба беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства або з власного сумління), ПОВИ́ННІСТЬ розм., ПРИНУ́КА розм., ДОВГ розм., ВІДБУ́ЧА заст. Словник синонімів української мови
6. принука — ПРИНУ́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що приму́шування. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис, 1864, № 1059); І хоч би все добро своє Віддав я бідним без принуки... Словник української мови в 11 томах
7. принука — Принука, -ки ж. 1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. 2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Словник української мови Грінченка