1. Словник синонімів української мови

принука

ОБОВ'ЯЗОК (те, що треба беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства або з власного сумління), ПОВИ́ННІСТЬ розм., ПРИНУ́КА розм., ДОВГ розм., ВІДБУ́ЧА заст. Вона мусила бути розумніша, краща, достойніша, ніж досі була — любов клала на неї цей обов'язок (В. Підмогильний); Старий Завадка, до обов'язків якого належало сортування пошти, виконував свою повинність з приємністю (Ірина Вільде); — Заспокойтесь, пане Домбровський, — спокійно промовив генерал. — Це добре, що ви самі, без принуки, прийшли до нас (П. Гурієнко); — Скажіть мені, непевні, доки вам злих щадити та блудних? — Ваш довг — справдить людські закони байдуже до вельможних лиць (П. Грабовський); Хай одбуває відбучі (Панас Мирний).

ПРИ́МУС (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), НАСИ́ЛЬСТВО, ПРИНУ́КА розм., ПА́ЛИЦЯ розм., ПА́ЛКА розм., МУС діал. (Річард:) Хто має силу з примусом боротись, той робить завжди тільки по охоті (Леся Українка); Шевченко швидко втомився. Все його єство протестувало проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажування (З. Тулуб); Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (прислів'я); Грайся! Невдовзі прийде робота трудна і сувора, Мус невблаганний уб'є силу веселу твою (переклад М. Лукаша).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принука — (застосування до когось сили) насильство, примус. Словник синонімів Полюги
  2. принука — прину́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. принука — Прину́ка. Те саме, що понука. Слабше була заступлена сьвітска інтеліґенция, хоч без прославлених москвофілів Дуди і д-ра Дудикевича з Коломиї не обійшло ся, бо ті панове для об’єдинительної роботи найлучша фірма і принука (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. принука — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що примушування. || Той, хто примушує до чогось. Дати принуку кому — примусити, спонукати кого-небудь до чогось. 2》 Те саме, що запрошення. 3》 Те саме, що обов'язок. 4》 Те саме, що поштовх 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. принука — ПРИНУ́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що приму́шування. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис); І хоч би все добро своє Віддав я бідним без принуки, Хоч би і тіло та життє Віддав на смерть... Словник української мови у 20 томах
  6. принука — ПРИНУ́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що приму́шування. Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис, 1864, № 1059); І хоч би все добро своє Віддав я бідним без принуки... Словник української мови в 11 томах
  7. принука — Принука, -ки ж. 1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. 2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Словник української мови Грінченка