приношати

ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок.: прино́сити, приноша́ти заст. зано́сити, надно́сити, притяга́ти (притя́гувати), прита́скувати. Принесли якийсь пакет, запечатаний сургучем (І. Багряний); (Перелесник:) Будь моя кохана! Звечора і зрана самоцвітні шати буду приношати (Леся Українка); — Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (О. Кобилянська); Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (З. Тулуб); В їхніх торбах знайшлося навіть кілька цукрових буряків, які вони, приперши із самих Криничок, збиралися тепер пекти собі на вечерю (О. Гончар); За тиждень рейдування по окрузі Кирило встиг звершити чимало славних справ — щонайперше притарабанив хуру продуктів для словаків (І. Головченко і О. Мусієнко); Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (І. Манжура); Припудив такий мішок вівса, що, здається, треба добрих двох (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приношати — приноша́ти дієслово недоконаного виду приносити рідко Орфографічний словник української мови
  2. приношати — див. нести Словник синонімів Вусика
  3. приношати — -аю, -аєш, недок., перех., заст., уроч. Приносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приношати — ПРИНОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, заст., уроч. Приносити. Пружні луки приношайте, подавайте добрі стріли (М. Бажан); Вона [людина] мурує і кує, І розкриває неба шати, І все, що створене, своє Готова щедро приношати (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. приношати — ПРИНОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст., уроч. Приносити. Пружні луки приношайте, подавайте добрі стріли (Бажан, II, 1947, 97); Вона [людина] мурує і кує, І розкриває неба шати, І все, що створене, своє Готова щедро приношати (Мал., Полудень.., 1960, 144). Словник української мови в 11 томах
  6. приношати — Приноша́ти, -шаю, -єш гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414. Словник української мови Грінченка