1. Словник української мови в 11 томах

приношати

ПРИНОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., заст., уроч. Приносити.

Пружні луки приношайте, подавайте добрі стріли (Бажан, II, 1947, 97);

Вона [людина] мурує і кує, І розкриває неба шати, І все, що створене, своє Готова щедро приношати (Мал., Полудень.., 1960, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приношати — приноша́ти дієслово недоконаного виду приносити рідко Орфографічний словник української мови
  2. приношати — див. нести Словник синонімів Вусика
  3. приношати — -аю, -аєш, недок., перех., заст., уроч. Приносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приношати — ПРИНОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, заст., уроч. Приносити. Пружні луки приношайте, подавайте добрі стріли (М. Бажан); Вона [людина] мурує і кує, І розкриває неба шати, І все, що створене, своє Готова щедро приношати (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. приношати — ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. приношати — Приноша́ти, -шаю, -єш гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414. Словник української мови Грінченка