1. Орфографічний словник української мови

припертий

припе́ртий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приперти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припертий — ПРИПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припе́рти. Опинившись за стадіоном, Терезка помітила Бобальку, який стояв на сідлі велосипеда, припертого до паркана, і стежив за грою (М. Словник української мови у 20 томах
  3. припертий — притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. припертий — ПРИПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припе́рти, Опинившись за стадіоном, Терезка помітила Бобальку, який стояв на сідлі велосипеда, припертого до паркана, і стежив за грою (Томч., Готель.., 1960, 209); Попід стіною стояли з піднятими руками штабісти. Словник української мови в 11 томах