припоручати

Значення в інших словниках

1. припоручати — -аю, -аєш, недок., припоручити, -ручу, -ручиш, док., перех., заст. Доручати. || Віддавати на чиюсь відповідальність кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. припоручати — ПРИПОРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., що, заст. Доручати. – Громада звірів припоручила мені [лисиці] піднести вашому степенству [левові] хліб-сіль (з казки); Нас приймають за послів од якогось чорного царя... Словник української мови у 20 томах
3. припоручати — ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
4. припоручати — ПРИПОРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПОРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., перех., заст. Доручати. — Громада звірів припоручила мені [лисиці] піднести вашому степенству [левові] хліб-сіль (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах