1. Орфографічний словник української мови

припоручений

припору́чений

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припоручений — -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до припоручити. || припоручено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припоручений — ПРИПОРУ́ЧЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до припоручи́ти. Годі так на слово вірити виборним членам, пора хоч раз гаразденько подивитися, що ними зроблено і чи цілі лиш припоручені декому грошики (Панас Мирний); // причору́чено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. припоручений — ПРИПОРУ́ЧЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до припоручи́ти. Годі так на слово вірити виборним членам, пора хоч раз гаразденько подивитися, що ними зроблено і чи цілі лиш припоручені декому грошики (Мирний, III, 1954, 375); // причору́чено, безос. Словник української мови в 11 томах