припоручення

припору́чення

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припоручення — -я, с., заст. Доручення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припоручення — ПРИПОРУ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Доручення. Я вже з Вашого припоручення звертався до нього [Панаса Мирного], прохаючи дати ту повість для Спілки – та він не пристав на те, про що я сповістив Вас у свій час (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. припоручення — ПРИПОРУ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Доручення. Я вже з Вашого припоручення звертався до нього [Панаса Мирного], прохаючи дати ту повість для Спілки — та він не пристав на те, про що я сповістив Вас у свій час (Коцюб., III, 1956, 225). Словник української мови в 11 томах