природолюб

природолю́б

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природолюб — -а, ч. Той, хто любить природу; шанувальник природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. природолюб — ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить природу; любитель природи. Книжка [“Мисливець і рибалка України”] .. зацікавить природолюбів (з газ.); На пагорбах та узлісках з'являються перші весняні квіти. Словник української мови у 20 томах
  3. природолюб — ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить природу; любитель природи. Частину своєї душі, душі пристрасного природолюба й болільника за природу вклав він, у душу.. героїні повісті (Донч., VI, 1957, 624); Книжка [«Мисливець і рибалка України»].. Словник української мови в 11 томах