1. Словник української мови в 11 томах

природолюб

ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить природу; любитель природи.

Частину своєї душі, душі пристрасного природолюба й болільника за природу вклав він, у душу.. героїні повісті (Донч., VI, 1957, 624);

Книжка [«Мисливець і рибалка України»].. зацікавить природолюбів (Рад. Укр., 25.III 1964, 3);

Так уже повелося, що в березні відзначається День птахів. Дорослі і молоді природолюби встановлюють на деревах шпаківні, влаштовують житла для співочих птахів (Веч. Київ, 18.III 1969, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природолюб — природолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. природолюб — -а, ч. Той, хто любить природу; шанувальник природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. природолюб — ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить природу; любитель природи. Книжка [“Мисливець і рибалка України”] .. зацікавить природолюбів (з газ.); На пагорбах та узлісках з'являються перші весняні квіти. Словник української мови у 20 томах