1. Орфографічний словник української мови

присвоюватися

присво́юватися 1

дієслово недоконаного виду

ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь

розм.

присво́юватися 2

дієслово недоконаного виду

привласнюватися; надаватися

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвоюватися — -ююся, -юєшся, недок., присвоїтися, -оюся, -оїшся, док. 1》 розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до присвоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присвоюватися — ПРИСВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСВО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док. 1. розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь. Із чужим як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. присвоюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  4. присвоюватися — ПРИСВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИСВО́ЇТИСЯ; о́юся, о́їшся, док. 1. розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким-небудь. Із чужим як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах