пристав

при́став

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристав — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – начальник місцевої поліції. Становий пристав — у дореволюційній Росії – начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пристав — ПРИ́СТАВ, а, ч. 1. У Російській імперії – начальник місцевої поліції. В Акерманщині всі нові села ділились на посади; в кожному посаді був пристав, цебто поліція, і староста з писарем замість волосного голови (І. Словник української мови у 20 томах
  3. пристав — ПРИ́СТАВ, а, ч. 1. У дореволюційній Росії — начальник місцевої поліції. В Акерманщині всі нові села ділились на посади; в кожному посаді був пристав, цебто поліція, і староста з писарем замість волосного голови (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах