1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пристав

при́став

-а, ч.

1》 У дореволюційній Росії – начальник місцевої поліції.

Становий пристав — у дореволюційній Росії – начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості.

Судовий пристав — у дореволюційній Росії – чиновник судового відомства, який виконував рішення суду.

2》 У Московській Русі – службова особа, що була приставлена до кого-, чого-небудь для нагляду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристав — при́став іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пристав — ПРИ́СТАВ, а, ч. 1. У Російській імперії – начальник місцевої поліції. В Акерманщині всі нові села ділились на посади; в кожному посаді був пристав, цебто поліція, і староста з писарем замість волосного голови (І. Словник української мови у 20 томах
  3. пристав — ПРИ́СТАВ, а, ч. 1. У дореволюційній Росії — начальник місцевої поліції. В Акерманщині всі нові села ділились на посади; в кожному посаді був пристав, цебто поліція, і староста з писарем замість волосного голови (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах