притир

прити́р

іменник чоловічого роду

інструмент

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притир — -а, ч., тех. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (Токарна справа.., 1957, 153). Словник української мови в 11 томах