притир
прити́р
-а, ч., тех.
Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притир — прити́р іменник чоловічого роду інструмент Орфографічний словник української мови
- притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (Токарна справа.., 1957, 153). Словник української мови в 11 томах