1. Орфографічний словник української мови

приторочувати

приторо́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приторочувати — -ую, -уєш, недок., приторочити, -рочу, -рочиш, док., перех. Прив'язувати, прикріпляти тороками що-небудь (до сідла). || розм. Взагалі прикріплювати або прив'язувати що-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приторочувати — ПРИТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що. Прив'язувати, прикріпляти тороками що-небудь (до сідла). Приторочити сакви коло сідла (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. приторочувати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. приторочувати — ПРИТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Прив’язувати, прикріпляти тороками що-небудь (до сідла). Приторочити сакви коло сідла (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах