притушувати

приту́шувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притушувати — -ую, -уєш, недок., притушити, -тушу, -тушиш, док., перех., розм. Те саме, що пригашувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. притушувати — ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., що, розм. Те саме, що прига́шувати. Полум'я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі – тече річечка – Звенигородка (А. Словник української мови у 20 томах
  3. притушувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. притушувати — ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., перех., розм. Те саме, що прига́шувати. Полум’я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі — тече річечка — Звенигородка (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах