притушувати
ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., перех., розм. Те саме, що прига́шувати.
Полум’я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі — тече річечка — Звенигородка (Крим., Вибр., 1965, 379);
Нарешті він притушив між пальців недокурка (Мик., II, 1957, 82);
Несказанне горе жінки притишувало в Лесі її власну втрату (Крот., Сини.., 1948, 328);
Не вільний був [Наливайко] і притушити образу, якою так дошкульно зачепив його цей шляхтич (Ле, Наливайко, 1957, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притушувати — приту́шувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- притушувати — -ую, -уєш, недок., притушити, -тушу, -тушиш, док., перех., розм. Те саме, що пригашувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притушувати — ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., що, розм. Те саме, що прига́шувати. Полум'я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі – тече річечка – Звенигородка (А. Словник української мови у 20 томах
- притушувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови