приціл

Значення в інших словниках

1. приціл — -у, ч. 1》 Наведення на ціль; прицілювання. 2》 Пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль. || Цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. приціл — Ціль Словник чужослів Павло Штепа
3. приціл — ПРИЦІ́Л, у, ч. 1. Наведення на ціль; прицілювання. За день кілька разів хилиться [башта] то в один, то в другий бік, зберігаючи при цьому рівний приціл гармат, і тому зветься “п'яною” (В. Кучер); Колона рейками – все ближче, горять і очі, і вуста... Словник української мови у 20 томах
4. приціл — бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Фразеологічний словник української мови
5. приціл — ПРИЦІ́Л, у, ч. 1. Наведення на ціль; прицілювання. За день кілька разів хилиться [башта] то в один, то в другий бік, зберігаючи при цьому рівний приціл гармат, і тому зветься «п’яною» (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах