причитування

причи́тування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причитування — -я, с. Дія за знач. причитувати і слова, що їх вимовляють, причитуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причитування — ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи. І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., – все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. причитування — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. причитування — ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи. І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Хотк. Словник української мови в 11 томах