причитування
ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи.
І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., – все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Хоткевич);
Далеко над вранішніми зарожевілими водами стелились материнські причитування (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причитування — причи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- причитування — -я, с. Дія за знач. причитувати і слова, що їх вимовляють, причитуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причитування — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- причитування — ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи. І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Хотк. Словник української мови в 11 томах