пробанд

проба́нд

іменник чоловічого роду, істота

початкова особа в генеалогії

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробанд — -а, ч. 1》 Особа, з якої починається складання родоводу при генеалогічному методі вивчення спадковості людини. 2》 мед. Індивід, для якого складають родовід з метою визначення типу успадкування ознаки, що вивчається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробанд — проба́нд (нім. Proband) вихідна особа в генеалогії (родоводі) того чи іншого роду. Словник іншомовних слів Мельничука