пробанд
проба́нд
іменник чоловічого роду, істота
початкова особа в генеалогії
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробанд — -а, ч. 1》 Особа, з якої починається складання родоводу при генеалогічному методі вивчення спадковості людини. 2》 мед. Індивід, для якого складають родовід з метою визначення типу успадкування ознаки, що вивчається. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробанд — проба́нд (нім. Proband) вихідна особа в генеалогії (родоводі) того чи іншого роду. Словник іншомовних слів Мельничука