проблиск

Значення в інших словниках

1. проблиск — -у, ч. 1》 Слабкий блиск, спалах, світіння, що з'являються на короткий час. || Те саме, що відблиск 1). || Невелика світла ділянка на темному тлі. 2》 перен. Непевний, ледве відчутний прояв розуму, почуття, бажання і т. ін. || перен. Початкові, ледве помітні, нечітко виявлені ознаки чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. проблиск — ПРО́БЛИСК, у, ч. 1. Слабкий блиск, спалах, світіння, що з'являються на короткий час. Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли (М. Коцюбинський); В проблисках передранку повільно мерхнули зорі (М. Словник української мови у 20 томах
3. проблиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)... Словник синонімів української мови
4. проблиск — ПРО́БЛИСК, у, ч. 1. Слабкий блиск, спалах, світіння, що з’являються на короткий час. Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли (Коцюб., І, 1955, 315); В проблисках передранку повільно мерхнули зорі (Трубл., Шхуна.. Словник української мови в 11 томах