пробст

пробст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробст — -а, ч. Старший пастор у лютеран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробст — Надсвященик Словник чужослів Павло Штепа
  3. пробст — ПРОБСТ, а, ч., церк. Старший пастор у лютеранській церкві. Словник української мови у 20 томах
  4. пробст — (нім. Propst, від лат. praepositus – начальник) старший пастор у лютеран. Словник іншомовних слів Мельничука