пробст

ПРОБСТ, а, ч., церк.

Старший пастор у лютеранській церкві.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробст — пробст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пробст — -а, ч. Старший пастор у лютеран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробст — Надсвященик Словник чужослів Павло Штепа
  4. пробст — (нім. Propst, від лат. praepositus – начальник) старший пастор у лютеран. Словник іншомовних слів Мельничука