1. Словник української мови у 20 томах

пробубнити

ПРОБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш.

Док. до бубни́ти.

– Хто це розклеїв плакати по селу, Олексо? – спитав Іванко. – Ще пробубнити треба... (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробубнити — пробубни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробубнити — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. пробубнити — -ню, -ниш. Док. до бубнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пробубнити — ПРОБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш. Док. до бубни́ти. — Хто це розклеїв плакати по селу, Олексо? — спитав Іванко. — Ще пробубнити треба… (Томч., Закарп. опов., 1953, 19). Словник української мови в 11 томах