пробубніти
пробубні́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробубніти — див. сказати Словник синонімів Вусика
- пробубніти — -ню, -ниш, док., перех. і без додатка. Те саме, що пробубоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробубніти — ПРОБУБНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без дод. Те саме, що пробубоні́ти. – Йой, а я тебе й не побачила. Ти чого йдеш по снігу? – Так мені коротша дорога, – пробубнів [Василько] під ніс (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
- пробубніти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- пробубніти — ПРОБУБНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. і без додатка. Те саме, що пробубоні́ти. — Йой. а я тебе й не побачила. Ти чого йдеш по снігу? — Так мені коротша дорога, — пробубнів [Василько] під ніс (Турч., Зорі.., 1950, 156). Словник української мови в 11 томах