пробухати

пробу́хати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробухати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата. Словник української мови у 20 томах
  3. пробухати — Аю, -аєш, док. 1. Пропити. Півзарплати ми пробухали... 2. Проґавити через випивку. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало). Словник сучасного українського сленгу
  4. пробухати — (-аю, -аєш) док., що; мол. 1. Пропити (гроші, майно і т. ін.). Пробухати стипендію. ПСУМС, 10. 2. Захопившись пиятикою, не встигнути щось зробити. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало, Зелена Маргарита). Словник жарґонної лексики української мови
  5. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата. Словник української мови в 11 томах