пробухати

Значення в інших словниках

1. пробухати — пробу́хати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. пробухати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата. Словник української мови у 20 томах
4. пробухати — (-аю, -аєш) док., що; мол. 1. Пропити (гроші, майно і т. ін.). Пробухати стипендію. ПСУМС, 10. 2. Захопившись пиятикою, не встигнути щось зробити. Їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало, Зелена Маргарита). Словник жарґонної лексики української мови
5. пробухати — ПРОБУ́ХАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хати 1, 2. Пробухала гармата. Словник української мови в 11 томах