провіювати

прові́ювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіювати — -юю, -юєш і провівати, -аю, -аєш, недок., провіяти, -ію, -ієш, док. 1》 перех. і неперех.Рухатися (про повітря); віяти. || Обдавати подувом рухомого повітря. || чим і без додатка, безос. Продувати протягом. 2》 перех. і без додатка. Подувом рухомого повітря очищати зерно від полови й сміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. провіювати — ПРОВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПРОВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. що і без прям. дод. Рухатися (про повітря); віяти. Воздух весняний [повітря весняне] провіває, а мене обгортає туга за людьми, за життям! (О. Словник української мови у 20 томах
  3. провіювати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  4. провіювати — ПРОВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПРОВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перех. і неперех. Рухатися (про повітря); віяти. Воздух весняний [повітря весняне] провіває, а мене обгортає туга за людьми, за життям! (Коб. Словник української мови в 11 томах