прозивний

прозивни́й

прикметник

книжн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозивний — -а, -е, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Прозивне ім'я. Словник української мови у 20 томах
  3. прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Імена Часника й Галушки [з п’єси О. Корнійчука «В степах України»] стали вживатись у народі як прозивні імена (Укр. рад. драм.., 1957, 58). Словник української мови в 11 томах