прозивний
прозивни́й
-а, -е, книжн.
Який з власної назви перетворився на загальну.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозивний — прозивни́й прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
- прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Прозивне ім'я. Словник української мови у 20 томах
- прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Імена Часника й Галушки [з п’єси О. Корнійчука «В степах України»] стали вживатись у народі як прозивні імена (Укр. рад. драм.., 1957, 58). Словник української мови в 11 томах