прозір

прозі́р

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозір — -зору, ч., рідко. Те саме, що просвіт 1), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прозір — ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (з народної пісні); Декоративний рушник .. прикрашував хатній інтер'єр – на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. прозір — ПРО́РІЗ (отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.), ВИ́РІЗ, ПРО́РУБ, ПРОЗІР розм. Понад рікою — позублені стіни з вузенькими прорізами (О. Словник синонімів української мови
  4. прозір — Прозі́р, -зо́ру; -зо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прозір — ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 79); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер’єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 46). Словник української мови в 11 томах
  6. прозір — Прозір, -зору м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40. Словник української мови Грінченка