прозір

ПРО́РІЗ (отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.), ВИ́РІЗ, ПРО́РУБ, ПРОЗІР розм. Понад рікою — позублені стіни з вузенькими прорізами (О. Ільченко); Широкий і приземистий будинок з сірими дерев'яними стінами та чорними прорубами вікон був схожий на великого крука (С. Чорнобривець).

ПРОМІЖОК (відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного), ІНТЕРВА́Л, ПРОГА́ЛИНА, ПРОСВІТ, ПРО́СВІТОК, ПРО́РІЗ, ПРОЗІ́Р розм. (звич. між близько розташованими предметами); ПРОГІ́Н (у споруді, будівлі). Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван,.. у проміжку між двома вікнами витієвата етажерка (М. Ю. Тарновський); Вона побачила, що вподовж всього узлісся через рівні інтервали стоять жандарми (С. Скляренко); В прогалині поміж засніженими деревами видно було луки й далеку Ліщинівку (А. Головко); У просвіті між деревами з траншеї, що вела до воріт, виткнулось троє (Я. Баш); (В'язеньлицар:) Ой, що се? Світло згасло! Ніч настала?! ..Ой, лихо! Закладають останній просвіток! Живцем ховають! (Леся Українка); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер'єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з журналу); Спершись грудьми на поруччя мосту, задивився (Ярослав) на бистру і шумливу течію Росави, яка несла в прогони між дубовими бичками останні льодини (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозір — прозі́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. прозір — -зору, ч., рідко. Те саме, що просвіт 1), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозір — ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (з народної пісні); Декоративний рушник .. прикрашував хатній інтер'єр – на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. прозір — Прозі́р, -зо́ру; -зо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прозір — ПРОЗІ́Р, зо́ру, ч., рідко. Те саме, що про́сві́т 1, 3, 5. Місяць світить без прозору (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 79); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер’єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 46). Словник української мови в 11 томах
  6. прозір — Прозір, -зору м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40. Словник української мови Грінченка