1. Орфографічний словник української мови

прокараулити

прокарау́лити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокараулити — ПРОКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм. 1. Караулити якийсь час. 2. кого, що. Караулячи, стежачи, не помітити, пропустити кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. прокараулити — ПРОКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм. 1. перех. і неперех. Караулити якийсь час. 2. перех. Караулячи, стежачи, не помітити, пропустити кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах