1. Словник української мови в 11 томах

прокараулити

ПРОКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм.

1. перех. і неперех. Караулити якийсь час.

2. перех. Караулячи, стежачи, не помітити, пропустити кого-, що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокараулити — прокарау́лити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прокараулити — ПРОКАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм. 1. Караулити якийсь час. 2. кого, що. Караулячи, стежачи, не помітити, пропустити кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах