1. Словник української мови в 11 томах

прокарбовувати

ПРОКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Робити зарубку, позначку на певній кількості чого-небудь; карбувати;

// Позначати щось карбами, нарізкою.

2. Вирізьблювати щось на певній кількості чогось.

3. тільки док. Карбувати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокарбовувати — прокарбо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокарбовувати — -ую, -уєш, недок., прокарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Робити зарубку, позначку на певній кількості чого-небудь; карбувати. || Позначати щось карбами, нарізкою. 2》 Вирізьблювати щось на певній кількості чогось. 3》 тільки док. Карбувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокарбовувати — ПРОКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Робити зарубку, позначку на певній кількості чого-небудь; карбувати; // Позначати щось карбами, нарізкою. 2. Вирізьблювати щось на певній кількості чогось. 3. тільки док. Карбувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах