проклітика

Значення в інших словниках

1. проклітика — -и, ж., лінгв. Ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне фонетичне ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. проклітика — ПРОКЛІ́ТИКА, и, ж., спец. Ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне фонетичне ціле. Слово, з належними до нього “проклітиками” та “енклітиками”, в живому потоці мови входить, як відомо, до складу ритмічної групи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. проклітика — проклі́тика (грец. προκλιτικον, від προκλίνω – нахиляю вперед) ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і прилягає до нього як до акцентуючої опори (напр., на добраніч). Словник іншомовних слів Мельничука
4. проклітика — ПРОКЛІ́ТИКА, и, ж., спец. Ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне фонетичне ціле. Слово, з належними до нього «проклітиками» та «енклітиками», в живому потоці мови входить, як відомо, до складу ритмічної групи (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 152). Словник української мови в 11 томах