пролунати

Значення в інших словниках

1. пролунати — [пролунатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
2. пролунати — -ає. Док. до лунати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролунати — ПРОЛУНА́ТИ, а́є. Док. до луна́ти. Із моря звуків прорвався і пролунав над людьми різкий, суворий голос, ударивши по всіх серцях (С. Васильченко); Десь грюкнули двері, в подвір'ї пролунав постріл (О. Словник української мови у 20 томах
4. пролунати — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
5. пролунати — ПРОЛУНА́ТИ, а́є. Док. до луна́ти. Із моря звуків прорвався і пролунав над людьми різкий, суворий голос, ударивши по всіх серцях (Вас., І, 1959, 116); Десь грюкнули двері, в подвір’ї пролунав постріл (Бойч. Словник української мови в 11 томах