промжичити
промжи́чити 1
дієслово доконаного виду
пройти — про дрібний дощ
промжи́чити 2
дієслово доконаного виду
безос.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промжичити — ПРОМЖИ́ЧИТИ, у, иш. Док. до мжи́чити. * Образно. Газетяр теж шукав сузір'я Оріона; але були самі мутні далі. Десь дзюрчала вода, і тому, що вона промжичила мозок, боліла голова (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах