1. Орфографічний словник української мови

промугикати

промуги́кати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промугикати — промугикаю, промугикаєш і промугичу, промугичеш, перех. і неперех. Док. до мугикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. промугикати — ПРОМУГИ́КАТИ, промуги́каю, промуги́каєш і промуги́чу, промуги́чеш, що і без прям. дод. Док. до муги́кати. Часом вони тихенько, самі собі наспівували пісень. Словник української мови у 20 томах
  3. промугикати — МУГИ́КАТИ розм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"), ГМИ́КАТИ розм., ХМИ́КАТИ розм., МУ́КАТИ розм. — Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Словник синонімів української мови
  4. промугикати — ПРОМУГИ́КАТИ, промуги́каю, промуги́каєш і промуги́чу, промуги́чеш, перех. і неперех. Док. до муги́кати. Часом вони тихенько, самі собі наспівували пісень. Словник української мови в 11 томах
  5. промугикати — Промугикати, -каю, -єш гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать. Словник української мови Грінченка