1. Орфографічний словник української мови

промучити

прому́чити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промучити — див. промучувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. промучити — ПРОМУ́ЧИТИ див. прому́чувати². Словник української мови у 20 томах
  3. промучити — ПРОМУ́ЧИТИ див. прому́чувати². Словник української мови в 11 томах
  4. промучити — Промучити, -чу, -чиш гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову. Ком. І. 5. Словник української мови Грінченка