1. Орфографічний словник української мови

промінець

проміне́ць

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінець — див. промінь Словник синонімів Вусика
  2. промінець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до промінь 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка); Заходило сонце... Словник української мови у 20 томах
  4. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах