1. Орфографічний словник української мови

пропахати

пропаха́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропахати — -аю, -аєш, недок., пропахнути і пропахти, -хну, -хнеш; мин. ч. пропахнув, -пахнула, -пахнуло і пропах, -пахла, -пахло; док. Насичуватися пахощами, вбирати в себе який-небудь аромат, запах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пропахати — ПРОПАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПА́ХНУТИ, ПРОПА́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пропа́хнув, па́хнула, ло і пропа́х, па́хла, ло; док. Насичуватися пахощами, вбирати в себе який-небудь аромат, запах. Пропахнув [батько] медом та вощиною (А. Словник української мови у 20 томах
  3. пропахати — ПРОПАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПА́ХНУТИ і ПРОПА́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пропа́хнув, па́хнула, ло і пропа́х, па́хла, ло; док. Насичуватися пахощами, вбирати в себе який-небудь аромат, запах. Словник української мови в 11 томах
  4. пропахати — Пропахати, -хаю, -єш гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. І. 403. Словник української мови Грінченка